Архів за місяць: Січень 2017

Семінар з проблеми фізичного виховання дітей з особливими освітніми потребами

20170117_100318Грайте з дітьми –  і вони стануть здоровішими,  розумнішими та щасливішими.

      М.М. Єфименко 

 З 16 по 20 січня 2017 року на базі Чернівецького обласного навчально-реабілітаційного центру №1 проведено авторський семінар доктора педагогічних наук Єфименка М.М. (автора програми з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку «Казкова фізкультура») з проблеми «Нові методичні підходи до корекційного фізичного виховання дітей з особливими освітніми потребами».

Під час проведення семінару всі учасники мали можливість як теоретично, так і практично ознайомитися з унікальною авторською системою (у 1991 році відзначена 1 золотою та 2 срібними медалями ВДНГ СРСР), що дозволяє ефективно долати вади, які є в розвитку як у практично здорових дітей, так і у дітей-інвалідів. Ключовими позиціями системи є точне дотримування законів природи та всеосяжний ігровий метод.

Авторський інноваційний підхід Єфименка М.М. ґрунтується на принципі гармонійного природного фізичного розвитку дітей, в основі якого лежить еволюційний метод засвоєння дітьми восьми основних рухових режимів: від лежачо-горизонтальних положень (лежання, повзання, сидіння) до вертикалізованих  функціонально-тренувальних (стояння, ходьба, лазіння, біг, стрибки). Крім того, автор передбачає на заняттях із фізичної культури (як і під час проведення різних форм фізичного виховання в умовах дошкільного навчального закладу) обов’язковий наскрізний ігровий момент вправляння, своєрідну театралізацію рухової діяльності дошкільників: «фізкультурна казка» при цьому стає основною формою взаємодії педагога з дітьми, які у відповідних сюжетно-рольових проявах всебічно реалізовують свій особистісний потенціал. Сюжетність казки, яка покладена в основу занять, дозволяє не лише тренувати тіло, але й розвивати інтелект, а також формувати в малят необхідні духовні якості.

Надзвичайно цінним на семінарі було те, що кожне теоретичне питання розглядалося через призму методики викладання та безпосереднього практичного впровадження. Відповідно було переглянуто, проаналізовано та обговорено відеозаписи занять із фізичної культури, ранкової гімнастики пробудження, гімнастики пробудження після денного сну (у приміщенні і на вулиці), горизонтального пластичного балету (пластик-шоу) та ін. Методично змістовними та практично насиченими були проведені Єфименком М.М. відкриті заняття із дітьми старшого дошкільного віку Чернівецького обласного навчально-реабілітаційного центру №1 (гімнастика пробудження після денного сну) та слухачами семінару (горизонтальний пластичний балет).

Після закінчення семінару всім слухачам (вчителям-дефектологам, вчителям-логопедам, вчителям та інструкторам з фізичної культури / лікувальної фізичної культури, інструкторам із масажу, вихователям ДНЗ області) було вручено відповідне свідоцтво з підписом і печаткою автора технології, керівника Авторського педагогічного центру – Центру реабілітації руху (АПЦ – ЦРР) Єфименка Миколи Миколайовича.

 

                                       

22 січня, неділя: День Соборності (день Злуки)

Українська мрія – єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.
Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину – поляки. А далі …
Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз – об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.
22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.
21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву – «День Соборності та Свободи України».
Після подій 2013-го – 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня – у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки – День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 “Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

Прощаемося з ялинками!

Новорічні свята закінчились,  але хочеться ще раз згадати про приємні хвилини, подарунки, вітання. Нехай цей рік принесе здоров’я, злагоду, творчі здобутки. Згадуються слова І.Франка:

З Новим роком, браття милі,
В новім щастю, в новій силі
Радісно вітаю вас
І бажаю, щоб в здоров”ю,
В мирі, з братньою любов”ю,
Відтепер ішов нам час.
Щирій праці Бог поможе!
Дай вам Боже все, що гоже!