Формування в учнів з особливими освітніми потребами мовної компетенції

Формування в учнів з особливими освітніми потребами  мовної компетенції в процесі розвитку  усної комунікації під час навчально-корекційної та виховної роботи

Мала Н.І. (доповідь)

Одною з головних умов ефективності навчально- корекційного процесу в школі для дітей з особливими освітніми потребами є створення слухо – мовного середовища.  Це обумовлено тим, що формування мовної діяльності, розвиток мовних компетенцій, виховання мовної поведінки – одне з найважливіших напрямків  корекційної роботи з дітьми з порушеннями слуху, що забезпечує їх ефективну соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство. Невиразна або маловиразна мова перешкоджає встановленню контакту дитини з оточуючими її людьми. З іншого боку, сама якість навчання вимові зумовлюється організацією всього життя закладу, а саме мовним режимом.

Мовний режим це – сукупність єдиних організованих і методичних вимог і заходів, обов’язкових для дітей, педагогів, медичного персоналу та інших працівників закладу.

Органічною частиною цього є фонетичний режим під яким  передбачається система заходів і вимог, направлених на закріплення засвоєних учнями правильних вимовних навичок.

З перших днів перебування в школі діти з вадами слуху починають оволодівати словами і фразами, які їм необхідні для спілкування з оточуючими людьми. У них починають вироблятися навички слухо-зорового сприймання мовлення  людей, дітей, що їх оточують. У зв’язку з цим вихованців необхідно привчити до постійного використання індивідуальних слухових апаратів протягом усього дня. Якщо у дитини слуховий апарат добре підібраний і налаштований, для неї зроблено індивідуальна вушна вкладка, то дитина не буде відчувати в ньому дискомфорту чи головних болей, вона  швидко звикне до нього. Відсутність апарата буде викликати в неї незручності  у спілкуванні з іншими людьми, бо вона вже звикла сприймати мовлення інших людей на слухо-зоровій основі, а не використовувати тільки зір, тобто читання з губ. Тому одним з головних завдань  вчителів і вихователів, які працюють з дітьми даної нозології, є слідкування за використанням дітьми індивідуальних звукопідсилюючих слухових  апаратів та розвиток усної розмовно-побутової мови.

У центрі навчається 87 дітей з порушеннями слуху, 76 – слухопротезовано індивідуальними слуховими апаратами та слуховими імплантами, 11 – стоять на черзі на слухопротезування.

Педагоги  проводять бесіди з батьками про позитивний вплив слухопротезування та наявності індивідуальних вушних вкладок на усне мовлення дитини. Нажаль, не завжди і не всі батьки дослухаються до цих порад.

 

Фонетична зарядка, мовна хвилинка

Корекційну роботу над вимовною стороною усного мовлення учнів педагоги нашого центру  здійснюють не лише на спеціальних заняттях з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення і формування вимови, музично-ритмічних  та логопедичних заняттях , а й на загальноосвітніх уроках, виховних заняттях, під час самопідготовки та при виконанні режимних моментів. При цьому постійно, цілеспрямовано заохочують учнів промовляти мовленнєвий матеріал, реалізуючи свої можливості відтворення звукового складу слова, словесного наголосу, ритміко-інтонаційної структури фраз, текстів.

Для цього вони проводять  артикуляційну гімнастику, фонетичну зарядку, мовну хвилинку. Під час проведення фонетичної зарядки педагоги використовують такі види робіт: читання складів, слів та їх частин; читання  словосполучень, фраз; декламування віршів, заучування лічилок, чистомовок, прислів’їв; відгадування загадок; називання малюнків; робота за  запитаннями, порядкова лічба, розв’язування прикладів. Для активізації словника заохочують  учнів вживати у мовленні нові слова, речення у різних видах мовленнєвої діяльності.

Фонетична зарядка проводиться на першому уроці, на виховних заняттях. Тривалість однієї зарядки – 3-5 хвилин.

При проведенні фонетичної зарядки ставляться наступні вимоги:

  1. Злитна вимова слів голосом нормальної висоти і сили з дотриманням

звукового складу.

  1. Правильний наголос і виділення наголошеного складу.
  2. Відтворення в мові розповідної, питальної, окличної інтонації.

В основному, мовні зарядки проводяться у дошкільному відділенні та початковій школі до 5-го класу , коли в учнів проходить робота з постановки  звуків. В середніх та старших класах доцільніше проводити мовні хвилинки, використовуючи знайомий мовний матеріал з різних навчальних предметів.

Наш колектив використовує білінгвальний метод як основну модель здобуття необхідних знань, умінь і навичок для повноцінного розвитку нечуючих учнів в умовах слухової депревації.

Ми впевненні, що навчання буде ефективним лише у тому випадку, якщо дітям зрозумілі пояснення, вказівки вчителя, наскільки свідомо будуть виконуватися поставлені завдання.

Але жестова мова має відповідати змісту мови того, хто говорить, відображати його почуття, бажання, похвалу, задоволення, здивування тощо. Жест корисно використовувати, якщо він виступає як доповнення до слова, що сприймається, або являє собою засіб вияву емоційного стану. Але в будь-якому випадку не можна допускати, щоб жест замінював слово. Використання жестової мови дозволяється при обов’язковій умові: вона повинна супроводжуватися словесним мовленням.

Робота над вимовою на загальноосвітніх уроках

У процесі проведення загальноосвітніх уроків учителі здійснюють контроль за вимовою учнів та повинні слідкувати за використанням ними слухових апаратів. В ході навчального процесу на будь-якому з уроків учитель дає учневі установку перед його відповіддю, наприклад: «Говори добре», «Говори правильно». Подібні зауваження вчителя певним чином налаштовують учня, змушують його мобілізувати свої уміння і навички усного мовлення. Дуже важливо підтримати дитину, схвалити її, позитивно оцінити успіх. Якщо учень говорить гірше своїх можливостей, вчитель робить йому відповідне зауваження. Але для цього необхідне знання вчителем особливостей вимови кожного з учнів класу.

Для цього в кожному класі ведеться «Мовний куточок», в якому вчителі індивідуальної роботи вказують, якими звуками оволоділа дитина, та складають потижневий план проведення «Фонетичної зарядки». Помилки підлягають виправленню тільки в тому випадку, якщо учень на вимогу або за вказівкою вчителя може правильно вимовити відповідне слово. Оскільки на уроках немає можливості приділяти багато уваги виправленню вимовних помилок окремих учнів, вчителі володіють прийомами швидкої корекції вимовних навичок.

До них належать:

1) вимога сказати краще;

2) показ дактильним знаком, в якому звуці допущена помилка

3) показ окремих ознак артикуляції звуку ( моделювання кистями рук; –  використання елементів фонетичної ритміки і т.д)

Такі прийоми, точно відповідають характеру відхилення в артикуляції, дозволяють на уроці без витрати додаткового часу домогтися виправлення учнем допущених вимовних помилок.

Робота над вимовою в позаурочний час

Позакласна робота значно збільшує загальний об’єм  часу на формування у дітей усного мовлення взагалі і вимови зокрема, що може серйозно допомогти розвитку практичних умінь і навичок з фонетичного оформлення мовлення. У позаурочний час, так само як і на загальноосвітніх уроках і індивідуальних  заняттях, вихователями здійснюється  постійне мотивоване мовне спілкування з вихованцями в різних комунікативних умовах в педагогічно організованому мовному середовищі. Мовні навички і вміння, отримані на уроках, знаходять тут практичне застосування. Отриманий мовний досвід переноситься з навчальної ситуації в природні умови спілкування. Широка мовна практика поза уроками виховує потребу в словесному мовленні, збагачує і удосконалює навички словесного спілкування з оточуючими людьми.

Розвиток мовлення учнів відбувається під керівництвом вихователя при підготовці домашнього завдання, на заняттях з позакласного читання, під час бесід, ігор, екскурсій, прогулянок на свіжому повітрі, на заняттях спортом, при виконанні супільно-корисної праці,  режимних моментів і т.д.

Завданнями роботи над вимовою в позаурочний  час є:

1) вироблення чіткості і розбірливості мови;

2) максимальне використання всіх умов, в процесі яких буде забезпечено    вдосконалення вимовних навичок учнів, розвиток умінь і навичок усного мовлення;

3) організація заходів, які забезпечать сприятливі умови для максимального використання залишкової слухової функції учнів в процесі роботи над вимовою;

4) виховання активності учнів в оволодінні вимовною стороною мовлення;

5) привчання дітей до ретельного фонетичного оформлення промови, самоконтролю над вимовою.

Позаурочна  робота над вимовою учнів в нашому закладі реалізується в різних організаційних формах:

– фонетична зарядка, мовна хвилинка;

– робота над вимовою в процесі самопідготовки учнів і при проведенні

різних видів позакласних заходів;

– робота над вимовою в ході виконання режимних моментів і

використання різних життєвих ситуацій;

– спеціально організоване спілкування з чуючими людьми;

– підготовка до шкільних свят та участь у них.

Щоб викликати потребу у дітей спілкуватися словесною мовою, вихователі використовують режимні моменти, які виникають під час виховного процесу: в спальні, в їдальні, в бібліотеці, у дворі, в парку, на спортивній площадці, в актовій залі і т.д. Відповідно до цього вихователями  формується тематичний мовний матеріал, зміст якого визначається віком дітей і рівнем їх мовного розвитку. Передбачений мовний матеріал розміщується на тематичних набірних полотнах у вигляді табличок, картинок, фотографій, схем і т.д. Таким чином, учням пропонуються різні види мовленнєвої діяльності (читання, називання картинок, самостійні висловлювання). Зміст матеріалу, представленого в таких куточках, періодично оновлюється.

Інколи такі мовні ситуації створюються вихователем так, щоб наблизити їх до природніх за допомогою наочних,  вигаданих, словесних засобів: сюжетно-рольові ігри, інсценування, демонстрації і т.д. Зміст ситуації береться з життя учнів, з переглянутих фільмів, телепередач, прочитаних книжок.

Особлива роль у формуванні мовлення учнів з порушенням слуху належить спеціально організованому спілкуванню з чуючими людьми. В процесі індивідуальних занять формуються уміння дітей вести діалоги на різні теми. Ці вміння діти реалізують при спілкуванні з малознайомими чуючими людьми. З цією метою педагогами нашого центру організовуються екскурсії в магазин, в парк розваг, в музеї, в професійно-технічні училища, колежді де діти вдосконалюють набуті навички. Важливо, щоб кожна дитина вступала в комунікацію з урахуванням індивідуальних можливостей. Слід використовувати природні життєві ситуації для організації усного спілкування (вихователь спонукає вихованців дізнатися час, дорогу і т.д.).

Всі види діяльності, в яких беруть участь школярі в позаурочний час, викликають у них потребу в мовному спілкуванні. Формування і вдосконалення навиків словесного спілкування – основний напрямок роботи з розвитку мовлення під час виховного процесу.

Робота над розвитком усного мовлення  здійснюється і в процесі підготовки та проведення шкільних свят. На святах, концертах учні з порушеннями слуху виступають у ролі артистів, декламують вірші, співають пісні. Всі учнівські виступи готуються вчителем і вихователем при дотриманні певних  вимог. Текст виступу фонетично обробляється (розставляються знаки наголосу, надрядкові знаки, паузи і т. д.). Мовні репетиції починають проводитися за де-кілька днів до виступу. Після проведення свята педагоги підводять підсумок: оцінюють якість мови виступаючих та розробляють  шляхи усунення недоліків.

Традиційними для нашого закладу стали тижні інноваційних технологій з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання усного мовлення і формування вимови у дітей з порушеннями слуху та виправлення дефектів усного і писемного мовлення у дітей з розумовими вадами.

Вони є результатом спільної роботи всіх педагогів: вчителів індивідуальної роботи, логопеда, класоводів, вихователів. Ці уроки є своєрідним звітом про якість навчання мовлення дітей з особливими освітніми потребами.

З допомогою спеціальних методів навчання у дитини з особливими освітніми потребами педагоги формують усне та писемне мовлення, вчать  сприймати мовний матеріал слухо-зорово, на слух, збагачують словниковий запас. Це відіграє важливу роль у адаптації дитини з вадами розвитку у соціальному середовищі.

Забезпечення ефективності корекційної роботи з розвитку мовлення учнів досягається шляхом дотримання слухомовленнєвого режиму, спільних зусиль усіх без винятку педагогічних працівників, батьків учнів (вихованців).

Такий комплексний підхід створить умови для найбільш повного використання залишків слуху учнями з порушеннями слуху у навчальній діяльності, сприятиме їх соціальній адаптації та подальшій інтеграції в суспільство.

Особливістю дітей з помірною та тяжкою формою розумової відсталості є те, що більше 40% з них не мають навичок розмовного мовлення або під час спілкування використовують своє власне „мовлення”, яке часто є незрозумілим для оточуючих. Словниковий запас більшості з них недостатній для повноцінного спілкування. Таким чином, вербальне спілкування часто не може виступати провідним у соціальній комунікації даної категорії дітей. Тому досить гостро постає питання про необхідність використання таких засобів спілкування, які були б доступними для них і зрозумілими для їхнього оточення.

Крім вербальних засобів спілкування існують і невербальні, навчитись яким можуть ті діти, які не можуть оволодіти розмовним мовленням.

У нашому центрі педагоги, які працюють з дітьми зі складними порушеннями розумового розвитку, використовують у своїй роботі такі засоби невербальної комунікації:

  • Природнє жестове мовлення (система природніх жестів для дітей з хворобою Дауна, які не володіють усним мовленням).
  • Піктограми. У піктограмах дуже мало абстрактних понять. Вони чіткі, не містять зайвих деталей, безпосередньо характеризують предмет або явище. На кожній піктограмі є підпис, який інформує про значення даного знаку.
  • Предметні малюнки. Вони складніші за піктограми, містять більше додаткових деталей, тому набагато точніше, аніж піктограми, ілюструють предмет, поняття або явище.
  • Таблички і малюнки Глена Домана. (Глобальне читання).
  • Пекси.

Таким чином, необхідно зазначити, що використання у процесі спілкування дітьми з помірною та тяжкою розумовою відсталістю невербальних засобів дозволить їм проявити себе як особистість, яка може адекватно реагувати на зовнішні соціальні впливи, які в більшості випадків проявляються під час спілкування. Внаслідок формування вміння висловлювати свої бажання і прагнення вони не виключається з соціуму, не відторгаються ним, а навпаки входять в нього як суб’єкти, які потребують уваги і можуть сприйматись іншими людьми.

Виконання єдиних вимог, спрямованих на закріплення вимовних навичок учнів, є найважливішою умовою формування розбірливої, зрозумілої для оточуючих мови дітей з особливими освітніми потребами.

Проект рішення педагогічної ради

  1. Під час проведення загальноосвітніх уроків, індивідуальних  та виховних занять,  під час самопідготовки та при виконанні режимних моментів здійснювати диференційований підхід та дотримуватися мовного режиму при формуванні мовленнєвих і комунікативних здібностей дітей з особливими освітніми потребами.

Постійно,

педагоги центру

  1. В рамках тижня інноваційних технологій з корекційно-розвиткової роботи

провести майстер-клас для вихователів дошкільного відділення щодо специфіки  планування та проведення фонетичної зарядки та розвитку слухового сприймання на виховних заняттях.

Квітень  2017,

Мала Н.І.,

Молоч О.М,

Сливка Ю.І.,

Строгарчук С.В.

  1. Провести спільне засідання методичних об’єднань вчителів з корекційно-розвиткової роботи та педагогів з навчання та виховання учнів    з складними порушеннями розумового розвитку  з метою обміну досвідом з проблеми формування корекційно-розвиткової мети уроків і виховних занять.

Березень 2017,

Шумакова Л.С.,

Фуштей О.О.

  1. Розробити методичні рекомендації щодо формування корекційно-розвиткової мети для дітей з особливими освітніми потребами.

Квітень 2017,

Карпенко О.А.,

Фуштей О.О.

  1. Розробити психолого-педагогічні рекомендації для дітей з епілептичними нападами щодо проведення комплексних заходів навчально-корекційного спрямування.

Лютий 2017,

Вовчук М.Ф.,

Карпенко О.А.,

Фуштей О.О.,

Черноус О.О.

  1. З метою розширення практики самостійного використання усного мовлення дітьми з порушеннями слуху впроваджувати в роботу спеціальні методи і прийоми, які спрямовані на активізацію мовного спілкування.

Постійно,

педагоги центру.

 

  1. Педагогам центру застосовувати елементи сенсорної інтеграції під час проведення уроків, корекційних та виховних занять.

Постійно,

педагоги центру

  1. Систематично розміщувати інформацію на Веб-сайті центру про психолого-педагогічну та медичну реабілітацію дітей з особливими освітніми потребами.

Щомісяця,

Мігован О.А.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *