«О доле моя! Моя країно! Коли я вирвусь з ції пустині?»
З 9.03.2017 по 15.03.2017р. у Чернівецькому обласному навчально-реабілітаційному центрі №1 відбувся Шевченківський тиждень на тему «Нові аспекти творчості Т. Шевченка «О доле моя! Моя країно! Коли я вирвусь з ції пустині?»
Педагоги та вихованці організували виставку дитячих робіт «Поезія Шевченка очима дітей…»(втілення народного духу, свободи, боротьби за волю у творах Т.Г.Шевченка) та виставку творів Т.Г. Шевченка «Я відкриваю Шевченка»; випустили літературну газету «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».
Вихователі центру провели класні години на тему «Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо…» (визначення кола провідних мотивів лірики Т. Шевченка періоду арешту та заслання).
Логічним завершенням відзначення шевченківських днів стало проведення загальношкільного літературного проекту « Нові аспекти творчості Т. Шевченка
«О доле моя! Моя країно! Коли я вирвусь з ції пустині?» – літературна розповідь про період арешту та заслання поета.
У першій частині проекту присутні переглянули фільм «Географія заслання Т. Шевченка» (підготувала Агаркова О.В., вчитель української мови і літератури). Він допоміг дітям зрозуміти яких різких змін зазнавало Шевченкове життя. Після звільнення з кріпацтва доля митця ніби змінилася: навчання в Академії мистецтв, твори друкують у журналах та альманахах, після тривалих блукань на чужині поет повернувся у рідний край. І раптом усе зруйнувалося… Переслідування, допит, ув’язнення, солдатчина…У людини було відібрано все: родину, волю, друзів, право на творчість. Зроблено все, щоб убити живу душу. Твори поета конфісковані, ім’я заборонене. Десять років заслання. Десять років невимовно тяжкої солдатської муштри під постійним наглядом «недремного ока»….
Друга частина – розповідь з використанням мультимедійної презентації «Творчість Т. Шевченка періоду заслання». Крилова С.В., вчитель української мови та літератури, розкрила присутнім одну із цікавих і водночас маловідомих сторінок біографії Тараса Григоровича — це участь у географічних експедиціях, зокрема Аральській у 1848-1849 рр. та його захоплення малюванням. Перебуваючи на засланні, Шевченко змальовував краєвиди і місцевих жителів-казахів. Завдяки цим картинам європейська наука вперше побачила півострів Мангишлак і дізналася про його минуле.
Казахський письменник Мустафін говорить: «У Тарасові Шевченку ми бачимо одного з перших писемних поетів землі казахської. Він був і одним із перших художників нашого народу. Не тільки Україна та Росія, а й мій Казахстан виховав у ньому полум’яного борця за свободу. Недарма наш народ назвав його Ікин-Тарази — поетом справедливим».
